Одиниці мови

 

Наше мовлення (розповідь, опис, листи, документи тощо) складається з окремих частин, які передають якийсь зміст, поняття чи назву. Ці частини — слова, словосполучення і речення. Вони можуть вживатися самостійно і бути пов'язані між собою в конкретному висловлюванні. Наприклад: Розмови, розмови, розмови. Скільки їх тільки сьогодні не ведеться!

або:

Як тобі ведеться там, Василю ?

Під землею, під ріллею —там...

По якому цвинтарному стилю

Нам ростити крила з телеграм.

(Іван Драч)

 

Як бачимо, слово ведеться в обох випадках вживається з різним значенням, бо в контексті набуває нового змісту.

Слова можуть змінюватись за допомогою додавання або віднімання певних частин: префіксів, суфіксів, закінчень, які вносять нові якості в зміст самого слова. Наприклад: ведеться, поведеться, переведеться, розведеться, доведеться, наведеться. Тут ми вже маємо справу з новими словами.

Отже, основними одиницями мови є слово, словосполу чення і речення.

Слово — основна одиниця, що складається зі звуків на позначення конкретних предметів, явищ, дій та їхніх ознак. Слово являє собою єдність звукової форми і значення.

Словосполучення — синтаксична одиниця, яка складається з двох і більше граматично пов'язаних повнозначних слів, що служать для вираження єдиного, але складного поняття. Наприклад: праця —творча праця; влада — влада на місцях, мудра влада.

Речення — це мовна одиниця, що складається з пов'язаних між собою слів і виражає закінчену думку.

Наведемо для1 прикладу текст, розчленований на речення.

Гідність — це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне й що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає у тебе презирство й огиду (В. Сухомлинський).

у цьому тексті три речення й кожне з них передає певну думку.

 

1) Перепишіть тексти, розчленуйте їх на речення й поставте розділові знаки. Погасили каганець у якому вже вигорів парафін зняли маскування у вікна зазирнула відсічена снігом новорічна ніч навколо жодного вогника а темний сад на подвір'ї нагадував зимову казку дитинства лісові хащі в яких живуть добрі вовки й ведмеді десь причаїлась білочка в дуплі міцним сном спить баба-яга (О. Гуреїв).

Обабіч шляху сивів росою широкий лан густої темно-зеленої озимої пшениці з її вологих заростей вилетіла сіра грудочка перший жайворонок затріпотав крильцями сипнув на землю срібним передзвоном (/. Рябокляч).

Ніч була дивовижна і земна і ніби неземна своєю чарівною красою в чистому темно-синьому небі розкошував повний місяць він сипав на сонну землю стільки сліпучого світла що все довкола струни телеграфних дротів разки фарфорових чашечок вершечки дерев та кущів усе-все іскрилося сяяло щирим світлом (/. Рябокляч). Ще до сходу сонця прокинулися пташки першим озвався в ліщинових заростях соловейко але коротко тьохнув двічі чи тричі і замовк його сезон уже минув на вершечку берези затуркотіла горличка ніжно-ніжно і якось наче інтимно не для них а тільки для своєї пари їй зараз же озвалася друга з високої осики потім третя десь далі тихіше потім ще далі четверта п'ята це було так приємно хвилююче що і цих звуків досить щоб до краю наповнити й розчулити людське серце (І. Рябокляч).