Сангрія — це більше, ніж напій. Це символ сонячної Іспанії, дружніх зустрічей і легкості життя.
Походження назви
Назва походить від іспанського слова sangre — «кров». І справді, насичений червоний колір напою одразу нагадує про його «криваву» етимологію.
Як сангрія підкорила світ
🏛 Римські корені: понад 2000 років тому римляни, завойовуючи Піренейський півострів, садили виноградники. Воду тоді часто вважали небезпечною, тож її змішували з вином і фруктами. Так з’явився прообраз сангрії.
🇪🇸 Іспанська традиція: у селянських громадах напій став буденним — освіжав у спеку, втамовував спрагу й не п’янив занадто сильно.
🇺🇸 Американський прорив: справжній «бум» стався у 1964 році на Всесвітній виставці в Нью-Йорку, де в іспанському павільйоні відвідувачам вперше подали сангрію.
Цікаві факти про сангрію
🍊 У класичному рецепті — червоне сухе вино, цитрусові, цукор і вода. Міцність коливається від 4 до 9%, але існують і «сильніші» версії до 18%.
🥂 Є кілька різновидів:
червона (традиційна),
біла (на основі білого вина з персиками чи виноградом),
ігриста (з кавою або шампанським),
тропічна (з ананасом, манго чи навіть кокосом).
🧀 Сангрію традиційно подають у скляних глечиках, а закушують сиром, легкими м’ясними чи рибними стравами.
🕰 Напій має настоюватися від 3 до 12 годин — чим довше, тим ароматніший він стає.
📖 За однією з легенд, сангрія символізувала примирення селян і феодалів після кривавих сутичок у XVII столітті.
Чому святкують саме 20 грудня?
Цікаво, що День сангрії відзначають узимку, коли більшість асоціює цей напій із літньою спекою. Можливо, саме тому свято стало популярним: келих охолодженої сангрії у грудні — це ковток літа серед зими.
Атмосфера свята
20 грудня у США бари та ресторани пропонують спеціальні меню з різними видами сангрії. Це чудова нагода не лише скуштувати напій, а й доторкнутися до іспанської культури, яка вчить нас радіти простим речам — сонцю, компанії друзів і келиху вина.