Кожну першу п’ятницю червня у Сполучених Штатах Америки відзначають Національний день пончика — свято, яке не просто про солодощі, а про людяність, підтримку та історію.
Витоки свята: пончики на фронті Першої світової війни
Ідея святкування виникла в 1938 році завдяки Армії порятунку (Salvation Army). Саме її волонтери під час Першої світової війни годували солдатів пончиками — цими смачними, зручними та енергійними ласощами. Вони стали символом турботи про воїнів, які в ті часи дуже потребували хоч маленького радоща серед жахів війни.
Цікаво, що солдати навіть дали волонтерам прізвисько — “Donut Girls” (дівчата-пончарки), адже вони були єдиними, хто готував та роздавав ці ласощі прямо на передовій.
Чому пончики?
Пончики були ідеальним вибором — їх можна було швидко приготувати навіть у польових умовах, вони довго зберігалися і разом із кавою дарували солдатам ковток домашнього тепла. Легкі, але калорійні, пончики давали сили витримувати важкі умови фронту.
Свято, яке об’єднує покоління
З роками Національний день пончика став не лише даниною історії, а й приводом для радості. Американці сьогодні насолоджуються не лише класичними пончиками з глазур’ю чи цукровою пудрою, а й експериментують із найрізноманітнішими смаками — від бекону й кленового сиропу до фісташок і солоної карамелі.
А ви знали, що:
В США щорічно виробляють понад 10 мільярдів пончиків?
Найпопулярніший пончик — класичний з глазур’ю?
У деяких містах проходять змагання з поїдання пончиків у цей день?
Що робить це свято особливим?
Це не просто солодкий привід зібратися з друзями чи родиною. Це — нагадування про силу простих вчинків підтримки, про історію, яку ми часто не помічаємо, і про те, як маленькі радощі допомагають долати великі труднощі.
Тож цього року, святкуючи Національний день пончика, спробуйте задуматися: які маленькі «пончики» радості є у вашому житті? Що ви робите, щоб підтримати близьких у складні моменти?