
Ніагарський водоспад, через який щосекунди проходить 3160 тонн води, перестав бути водоспадом на деякий час 29 березня 1848 року. Причиною цього стало утворення крижаних заторів на річці Ніагара. Цей випадок став одним з найбільш незвичайних у історії водоспаду, адже він призвів до того, що потік води через водоспад повністю припинився.
Історія Ніагарського водоспаду
Ніагарський водоспад має понад 12 000 років. Він утворився, коли танучі льодовики сформували Великі озера, одне з яких — озеро Ері — стікало вниз по схилу до озера Онтаріо. Вода, що падає через водоспад, надходить саме з цих озер, які є найбільшим у світі резервуаром прісної води. Великий резервуар містить близько 18% світових запасів прісної води, отримуючи воду від численних струмків та річок, що в нього впадають.
Чому водоспад висох у 1848 році?
У березні 1848 року потужний південно-західний шторм викликав рух льодових полів озера Ері, що спричинило застрягання мільйонів тонн льоду в руслі річки Ніагара. Це природне явище призвело до тимчасового блокування водоспаду і припинення потоку води через канадський та американський водоспади, зокрема водоспад "Підкова".
Вражаюча природа водоспаду
Ніагарський водоспад вражає не лише висотою, а й об'ємом води, що через нього проходить. Більшість високих водоспадів світу мають малий потік води, але саме поєднання величезного обсягу та висоти робить Ніагарський водоспад таким унікальним.
Аналогічні події







