ДО ПОЧАТКУ 25 червня слов’яни всього світу, а їх близько 270 мільйонів, відзначають День дружби і єднання слов’ян.
Найбільш широко ця дата колись відзначалася трьома країнами - Росією, Україною і Республікою Білорусь. Як тиражувалося в офіційних привітаннях глав цих держав - це "народне" свято, що йде від загального коріння, культурних традицій і звичаїв.
Слов’яни - українці, білоруси, поляки, чехи - складають основну частину населення Європи.
Це свято в основі своїй всеж було здебільше аполітичною подією.
У цей непростий час, на жаль, що до дружби в середовищі слов’ян виникло безліч запитань і найактуальніше з них - війна Росії проти України, проти її незалежності та суверенітету, анексії частини її територій і розв’язання кривавої бійні на сході України руками російських «братів». Про яку дружбу і про яке єднання може йти мова при таких обставинах? Однак не варто забувати, що основні людські цінності долають будь-які перешкоди. Ніяким «політикам» не зруйнувати факту численних родинних зв’язків, культурної спадщини, та й просто здорового глузду, розважливості. Це День скоріше тих, кому вдається не руйнувати ці зв’язки.
Великий внесок в єднання слов’ян продовжують вносити обласні національно-культурні об’єднання. Завдяки їх діяльності не рветься зв’язок часів, з покоління в покоління передаються самобутні традиції, багатовікова культура слов’янських народів, звичаї і обряди, зміцнюється цивільний мир і злагода.
