Капучино — це не просто кава з молоком, а напій із власною історією та символікою. Його назва походить від італійського слова cappuccio — «капюшон». Вона пов’язана з ченцями-капуцинами: колір еспресо зі спіненим молоком нагадував відтінок їхнього габіту.
Як з’явився капучино
У 1901 році італієць Луїджі Беззера запатентував першу еспресо-машину, яка дала поштовх розвитку культури кави.
Під час Другої світової війни кавові апарати вдосконалили, і капучино почали активно подавати в європейських кав’ярнях.
У США цей напій став популярним після Другої світової, а справжній «бум» припав на 1980–1990-ті роки, коли кавові мережі зробили його культовим.
У чому особливість
Капучино відрізняється від інших кавових напоїв «мікропіною» — ніжною молочною пінкою, яку створюють за допомогою парової трубки еспресо-машини. Об’єм пінки зазвичай удвічі перевищує кількість молока, що надає напою легкості й оксамитової текстури.
Цікаві факти
В Італії капучино традиційно п’ють лише вранці, зазвичай до 11:00, вважаючи його «сніданковим» напоєм.
У США ж його можна замовити будь-коли, і саме там з’явилися численні варіації — з корицею, шоколадом чи навіть гарбузовим сиропом восени.
Існує навіть «сухий» капучино (з більшою кількістю піни) та «мокрий» (з більшою кількістю молока).
А ви знали?
Деякі історики припускають, що перші прототипи капучино з’явилися ще у XVII столітті у Відні, де каву змішували з молоком і цукром. Тож, можливо, цей напій має ще глибші європейські корені, ніж ми звикли думати.