ДО ПОЧАТКУ УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ НОВИНИ КАЛЕНДАР ВІТАННЯ ЛИСТІВКИ ШПАЛЕРИ |
«назад | далі» |
Джерела української фразеології |
Через рідну мову стапи ми на ноги, ввійшли в сім'ю просвічених європейських народів. (М. Возняк)
Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Не усталені в мові вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди, кривди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша сама себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Вірний приятель — то найбільший скарб; Сила та розум — краса людини; Лінь гірше хвороби; Де відвага, там і щастя; Людина світлого розуму.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик);
крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
переклади крилатих виразів російських письменників: На-Роджений плазувати літати нездатний (М. Горький); Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); У глибині сибірських руд (О. Пушкін); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); А судді хто? {О. Грибоєдов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов); Нам спокій тільки сниться (О. Блок); Сміх крізь сльози (М. Гоголь);
переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір); Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер); Спляча царівна (Ш. Перро); Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока; Повертатися на круги своя; Прощайте ворогам вашим; Мутії свяченої водички; Маслинова гілка; Мафусаїлів вік; Ловці душ; Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко...; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями; Кожний камінь кричить; Кари єгипетські.
|
НОВИНИ - Українське суспільство | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
|
політика |