
Танабата (японською たなばた або 七夕) — це національне свято, відоме також як Фестиваль Зірок, яке традиційно святкується в Японії. Його назва перекладається як «Вечір сьомого», і свято пов'язане з давньою китайською легендою, що набула популярності в Японії ще в період феодалізму, в 8-му столітті.
Легенда про закоханих
Сама історія Танабати є романтичною і трагічною. Вона розповідає про принцесу Оріхімі, яка була майстринею ткання, та пастуха Хікобоші. Обидва жили біля «небесної річки» — Чумацького Шляху, де їхні життя були гармонійними і сповненими праці. Однак після того, як Оріхімі і Хікобоші закохалися, вони почали нехтувати своїми обов'язками: принцеса перестала ткати тканини, а пастух дозволяв своїм коровам блукати по небесах. Це розгнівило Небесного Короля, який розлучив закоханих, розділивши їх через Чумацький Шлях.
Прощення і єдиний шанс на зустріч
Але король згодом зм'якшав і дозволив Оріхімі та Хікобоші зустрічатися лише один раз на рік — в сьомий день сьомого місяця. У цей день, за легендою, вони можуть побачити одне одного, якщо небо буде ясним. Важливо, що якщо в цей день йде дощ, закохані не зможуть зустрітися, тому японці традиційно моляться за гарну погоду.
Традиції фестивалю
Фестиваль Танабата також має особливу японську традицію. Люди пишуть свої бажання на маленьких різнокольорових паперових смужках, відомих як танзаку, і вішають їх на гілки декоративного бамбукового дерева. Це символізує надію на те, що їхні побажання збудуться, так само як і закохані Оріхімі та Хікобоші знову зустрінуться.
Танабата — це не лише свято любові, але й символ надії і віри у те, що навіть у найтемніші часи є можливість для з'єднання, якщо ми щиро віримо в це.
Аналогічні події





